ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОЇ РЕЦИДИВНОЇ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ВАГІТНИХ

П.С. Аршинов, В.О. Бойко, А.В. Бацюра, Т.А. Ачкасова

Кримський медичний університет ім. С.І. Георгієвського,

м. Сімферополь

Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ) є однією з найбільш розповсюджених внутрішньоутробних інфекцій. Близько 2,5 % новонароджених дітей інфіковані цитомегаловірусом (CMV). Внутрішньоутробна ЦМВІ може спричинити тяжкі ураження плода у вигляді мікроцефалії, глухоти, порушення формування кісток, а в ряді випадків призвести до гибелі плода. Значно менше вивчені клінічні прояви ЦМВІ у вагітних, що унеможливлює запідозрити розвиток рецидивів, спираючись лише на специфічні прояви захворювання.

Мета роботи - виявлення особливостей клінічних проявів хронічної рецидивної форми ЦМВІ у вагітних.

Обстежено 43 вагітних з обтяженим соматичним та акушерським анамнезом. Діагноз підтверджувався за допомогою виявлення діагностичних рівнів специфічних антитіл (IgM) у сироватці крові за допомогою ІФА у 9 (20,9 %) пацієнток, а також визначенням ДНК вірусу методом ПЛР у крові у 2 (4,7 %) вагітних, слині у 15 (34,9 %) жінок та слизу цервікального каналу у 19 (44,2 %) пацієнток. В деяких випадках мало місце поєднання вірусних «маркерів». Також у всіх вагітних за допомогою ІФА визначались високі титри анти-CMV IgG.

Вже на ранніх термінах вагітності (до 12-го тижня) ми помітили високу частоту загострення хронічних соматичних захворювань (в 90,7 % випадків). Так, серед патології шлунково-кишкового тракту частіше відмічались загострення хронічного холецистопанкреатиту (25,6 %) і гастродуоденіту (13,9 %). З боку сечовивідної системи відмічались загострення хронічного пієлонефриту (16,3 %) і циститу (11,6 %) з відповідними скаргами та клініко-лабораторними даними. Скарги на підвищення температури (в межах субфебрильної), біль у грудній клітці, сухий кашель з вислуховуванням сухих хрипів і жорсткого дихання при аускультації дали змогу діагностувати загострення хронічного бронхіту у 11,6 % вагітних. Особливістю перебігу загострень соматичних захворювань під час вагітності є не тільки їх висока частота, а й довготривалий перебіг з відсутністю ефекту від терапії, яка застосовувалась раніше. Крім того, 18,6 % жінок перенесли гострі респіраторні вірусні захворювання. Загострення інших захворювань (з боку ЛОР-органів, серцево-судинної системи) зустрічались значно рідше.

Більшість скарг пацієнток з ЦМВІ носили неспецифічний характер у вигляді підвищеної роздратованості (76,7 %) і стомлюваності (86,0 %), субфебрильної гарячки (20,9 %), збільшення шийних, пахвинних або підщелепних лімфовузлів (18,6 %), а у 14,0 % вагітних навіть при лабораторно підтвердженій реактивації інфекції не виявлено жодних клінічних симптомів. Однак у 3 вагітних (7,0 %) ми помітили збільшення задньошийних лімфовузлів (до 1,5-2 см в діаметрі, чутливі при пальпації), дрібноплямисті висипи на шкірі живота, грудей, верхніх кінцівках, збільшення печінки (до 13-14 см – 1-й розмір за Курловим) та явища назофарингиту. Поєднання цих симптомів дало змогу діагностувати мононуклеозоподібний синдром, а лабораторне обстеження – підтвердити реактивацію інфекції.

З боку акушерських ускладнень в першій половині вагітності діагностовано загрозу переривання вагітності (55,8 %), ранні гестози (27,9 %), бактерійний вагіноз (18,6 %). В другій половині частіше зустрічались загроза передчасних пологів (25,6 %), пізні гестози (16,3 %) і бактерійний вагіноз в 13,9 % випадків.

Таким чином, особливістю клінічного перебігу ЦМВІ у вагітних є превалювання неспецифічних ознак у вигляді астеновегетативного, загальноінтоксикаційного синдромів. Безсимптомний перебіг захворювання можливий навіть при серологічній реактивації інфекції, що диктує необхідність подальшого спостереження і обстеження таких пацієнток до пологів. Мононуклеозоподібний синдром, якій клінічно дозволяє запідозрити загострення хронічної рецидивної ЦМВІ, зустрічається у невеликого відсотка вагітних. Але характерним для ЦМВІ у вагітних є реактивація на тлі високої частоти загострень хронічних соматичних захворювань (в першу чергу, з боку травного тракту і сечовивідних шляхів) і ускладнень вагітності.