Стабілізація кистьового суглоба при хворобі Кінбека

О.А. Радомський, С.А. Бурдеиюк, Л.Г.Лксютін

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, Київ, Україна

Актуальність проблеми

Аваскулярний некроз півмісяцевої кістки (ПК) призводить до її імпресії, фрагментації та колапсу, що стає причиною проксимальної міграції головчастої кістки (ГК). Разом із насуванням останньої на проксимальний ряд кісток зап'ястка виникає спочатку надмірна ротація човноподібної кістки (ЧК), а потім її тильний підвивих. Така дизартикуляція поступово спричиняє дегенеративне ураження променевочовноподібного суглоба, викликає біль та порушення захватів кисті.

У зв'язку з низькою ефективністю консервативного лікування захворювання запропоновано безліч хірургічних методів лікування: ексцизії, інтерпозиційна артропластика, ендопротезування, вкорочення променової кістки та видовження ліктьової, реваскуляризація, пломбування спонгіозною стружкою, кістково-пластичне видовження ГК, переміщення горохоподібної кістки, різноманітні міжзап'ясткові артродези. Проте бажання поліпшити результати лікування спонукає фахівців до пошуків оптимальних методів лікування [А.И. Ашкенази, 1990; Н. К. Watson, М. І. Vender, 2003].

Клінічні спостереження

Хірургічне лікування проведено у З пацієнтів. Захворювання діагностовано у III — IY стадії, коли рентгенологічно спостерігалась тотальна фрагментація ПК, значне її сплощення та надмірна ротація ЧК. При цьому також виявлялись дегенеративно-дистрофічні зміни у променевочовноподібному суглобі: звуження щілини, субхондральний склероз, крайові кісткові розростання. Усіх хворих турбував гострий біль у кистьовому суглобі при силових захватах кисті та втрата працездатності.

Методи лікування

Нашу увагу привернув спосіб хірургічного лікування, що передбачає виконання трапеціє-трапецієподібно-човноподібного артродезу (ТТЧА). Таке хірургічне втручання, по-перше забезбечує ротаційну стабільність ЧК, а по-друге, розвантажує ПК від тиску ГК , зупиняючи її подальший колапс. Отже ТТЧА є водночас стабілізуючою і декомпресивною операцією.

Техніка трапеціє-трапецієподібно-човноподібного артродезу

Доступ тильний. Артротомію ТТЧ суглоба виконують поміж сухожилками розгиначами великого пальця. Після видалення хряща і прошарку субхондральної кістки проводять репозицію ЧК у положені кисті 20° променевої девіації і 25° тильної флексії для попередження гіперкорекції, яка призводить у подальшому до обмеження рухів кистьового суглоба. Остаточно кут нахилу ЧК має становити 55° до осі променевої кістки. Далі здійснюється остеосинтез спицями, пломбування порожнини губчастим трансплантатом і додаткова кісткова фіксація двома аутоштифтами. Видалення ПК рекомендується у випадках значного обмеження рухів у кистьовому суглобі одномоментно або другим етапом.

ТТЧА виконано у 3 хворих. Одноментне видалення ПК проводилось в одному випадку, ще одне втручання доповнювалось резекцією шилоподібного відростка на тлі вторинних уражень хряща. Іммобілізація здійснювалась протягом 10-14 тижнів.

Результати лікування

Післяопераційних ускладнень не спостерігали. Артродез відбувся у всіх випадках. Подальше збільшення колапсу ПК та виникнення надмірної ротації ЧК не відбувалось. Артрозні явища не прогресували. Обсяг рухів у кистьовому суглобі у 2 спостереженнях сягав 80% згинання-розгинання і 60% девіації. Ще в одному випадку цей показник був гіршим - відповідно 70% і 50% як результат гіперкорекції ЧК. Суб'єктивна оцінка результатів операції була відмінною у всіх випадках. Зникла біль при силових захватах, відновилась працездатність протягом 5-6 місяців. Термін спостереження склав 2-5 років.

Висновок

Отже ТТЧА є малотравматичним і ефективним хірургічним способом стабілізації кистьового суглоба та декомпресії ПК при хворобі Кінбека. Таке втручання зупиняє колапс ПК, відновлює нормальну орієнтацію ЧК і попереджає подальший розвиток дегенеративного процесу.