Аналіз помилок та ускладнень первинної хірургічної допомоги при ушкодженні сухожилків згиначів пальців кисті

С.С Страфун, І.М. Курінний, А. А Безуглий

Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, Україна

Незважаючи на значні успіхи хірургії сухожилків в цілому, незадовільні результати після відновлення згиначів відмічаються від 1 до 38% при ізольованих ушкодженнях сухожилків та від 38 % до 62 % випадків при поліструктурній травмі кисті. За даними МСЕК тяжкість травми стає причиною інвалідності у 49 % - 69 % випадків ушкодження кисті, а помилки на різних етапах лікування становлять 30% - 33 %.

Нами проведений аналіз помилок та ускладнень лікування 61 хворого з наслідками ушкоджень сухожилків згиначів пальців кисті, що лікувалися в різних медичних закладах України. Серед пацієнтів осіб чоловічої статі було 45 (73,8 %), жіночої - 16 (26,2 %). Вік хворих коливався від 4 до 70 (26,7+12,2) років. 55 (92,2 %) випадків ушкоджень були відкритими.

Виробничою травма була формально визнана у 4,9 % хворих, 15,8 % хворих отримали травму внаслідок побутової активності з електромеханічними пристроями. 74,5 % відкритих ушкоджень були наслідком різаних ран, 12,7 % - рваних, 9,1 % - рубаних, по 1,8 % -трощених та колотих.

В ході аналізу надання первинної хірургічної допомоги хворим в медичних закладах України було виявлено, що протягом першої доби після травми за допомогою звернулися 54 (89 %) хворих. Оперативне втручання тієї ж доби було виконане 45 (73,8 %) пацієнтам. В період з другої по 21 добу були прооперовані четверо (6,6 %), на четвертому тижні після травми - 1 (1,6 %), пізніше 1 місяця - 9 (14,8 %) хворих.

Хворих поділили на 4 групи за ступенем тяжкості травми. З травмою першого ступеня тяжкості було 23 (37,7 %) хворих, другого - 16 (26,2 %) хворих, третього - 14 (23,0 %), четвертого - 8 (13,1 %) хворих.

Кількість хворих з 3 та 4 ступенем тяжкості травми, прооперованих в обласних лікарнях, складало 66,6 %, в ЦРЛ - 43,5 %, в травмпунктах -9,1 %.

Перше оперативне втручання в 49 (80,3 %) випадках було виконане в умовах неспеціалізованих закладів: з них 11 (18,0 %) у травмпунктах, 23 (37,7 %) в ЦРЛ, 15 (24,6 %) в умовах обласних лікарень. При цьому в обласних лікарнях сухожилки відновлювали в 90% випадків, у ЦРЛ цей показник склав 60,9 %, в травмпунктах - в 18,2 %.

Після отримання незадовільних результатів лікування в неспеціалізованих закладах 79,6 % хворих для подальшого лікування були направлені до спеціалізованих закладів. Інших хворих, від двох до чотирьох разів, продовжували оперувати в ортопедо-травматологічних стаціонарах. В середньому в центри хірургії кисті пацієнти були госпіталізовані через 8,7+17,7 міс. після травми.

З 61 хворого, що поступили на лікування в 1ТО АМНУ, з помилками на етапах лікування було 54 (88,5 %) хворих. У структурі переважали лікувальні помилки (44,4 %). Діагностичні помилки зустрічалися в 16,7 % випадків. Недостатня реабілітаційна програма була застосована в 50,0 %. Багаторазове оперативне лікування в неспеціалізованих закладах виконувалося у 22,2 % хворих. Пізнє направлення на лікування до спеціалізованої установи встановлене у 83,6 % зі всіх хворих.

Ускладнення лікування були відмічені в 37 (60,7 %) проаналізованих хворих. В структурі ускладнень рубцеве блокування відновлених сухожилків зустрічалося у 81,1 % хворих. Розриви сухожилків зустрічалися в 63,9 %, гнійно-некротичні ускладнення - в 10,8 %, струноподібна деформація - в 5,4 % ускладнених випадків.

Спостерігали високу кореляцію кількості помилок та ускладнень з тяжкістю травми.