 |
|
|
ELEX аттестация врачей атестація лікарів тести ЕЛЕКС
|
 |
|
|
Лікар, медичний працівник медик, можуть знайти книги по медицині та статті з методиками лікування захворювань внутрішніх органів. студенти-медики знайдуть медичні реферати та конспекти лекцій по медицині.
Врач, медицинский работник, медик, могут найти книги по медицине, статьи с методиками лечения заболеваний внутренних органов, студенты-медики найдут медицинские рефераты и конспекты лекций по медицине.
|
© 2006-2011 ukrmedserv.com
Всі права на місці
При использовании материалов медицинского портала, ссылка на главную страницу обязательна!
|
|
|
|
|
|
|
ukrmedserv.com  Студентам Медицинские шпаргалки Хірургія Судинна хірургія, відповіді на запитання, 6 курс
|
|
Судинна хірургія, відповіді на запитання, 6 курс |
|
Судинна хірургія 299. Класифiкацiя облiтеруючого атеросклерозу артерiй нижнiх кiнцiвок по О.О.Шалiмову
Нозологічний діагноз доповнюють індексами, що вказують ступiнь ішемії, локалізацію та довжину оклюзiї.
Сегмент А (черевний відділ аорти i клубові артерії) ділиться:
А1 - стеноз або оклюзiя клубових артерій, біфуркації черевного відділу аорти (синдром Лерiша);
А2 - оклюзацiя термінального вiддiлу черевної аорти до рівня вічка нижньої брижової артерiї зі збереженим у ній кровобiгом;
А3 - стенозуюче ураження черевної аорти до рiвня вічок ниркових артерiй i перекриття вічка нижньої брижової артерiї;
А4 - стенозуючий процес на рівні iнтраренального або супраренального сегмента черевної аорти до рiвня верхньої брижової артерiї iз втягненням у процес ниркових артерiй i клінічним синдромом вазоренальної гіпертензії;
А5 - стенозуючий процес супраренального вiддiлу черевної аорти з оклюзiєю верхньої брижової артерiї;
А6 - стенозуючий процес супраренального вiддiлу черевної аорти з оклюзiєю черевного стовбура (ознаки хронічної абдомінальної ішемії);
В - стегновий сегмент;
С - підколінний i гомілковий сегменти.
300. Функцiональнi проби для визначення стану клапанiв поверхневих вен нижнiх кiнцiвок.
Троянова-Тренделенбурга. Хворий знаходиться в лежачому положенні. Ногу піднімають вертикально вверх. Погла-жування в проксимальному напрямку сприяє переміщенню венозної крові в стегнову вену. Стовбур великої підшкірної вени стискують у верхній третині стегна і хворому пропонують встати на ноги при подальшому стисненні вени. Якщо після забирання руки відбувається видиме швидке наповнення вен внаслідок зворотнього току крові, симптом вважається позитивним; він вказує на недостатність венних клапанів, особливо остіального, в місці переходу великої підшкірної вени в стегнову. Відсутність зворотнього кровотоку при повільному наповненні вен знизу - симптом від'ємний. У чистому вигляді від'ємний симптом зустрічається рідко, тому, що навіть при первинному розширенні вен має місце відносна недостатність клапанів і симптом стає змішаним.
Для полегшення визначення симптому Тренделенбурга можна після підняття нижньої кінцівки накласти в верхній третині стегна тонкий резиновий джгут (з дренажної трубки) з таким розрахунком, щоб провести тільки стиснення підшкірних вен. Джгут закріплюють затискачем, ногу ставлять у горизонтальне положення і перевіряють пульсацію артерій стопи, яка повинна бути збережена (правильність накладання джгута). Хворому пропонують встати на ноги і після деякого спостереження за наповненням вен джгут знімають. При недостатності клапанів видно швидке наповнення вен зверху вниз.
Можна визначити локалізацію неспроможності комунікант-них вен, для чого пробу повторюють декілька разів, накладаючи джгут вище і нижче місця найбільшого наповнення вени. Якщо після вставання вена між джгутами заповнюється швидше, ніж вище і нижче джгутів, то неспроможна комунікантна вена знаходиться між джгутами. Коли при повторенні проби знімають джгут із стегна в момент вставання і проходить швидке заповнення вен зверху вниз, то це вказує на неспроможність остіального клапана великої підшкірної вени.
Кашльовий симптом Гакенбруха. При кашлі проходить скорочення діафрагми з деяким зменшенням просвіту нижньої порожнистої вени; зворотня венозна хвиля, що утворюється швидко, передається по загальній і зовнішній здухвинній вені в стегнову, а звідси при недостатності остіального клапана - в основний стовбур великої підшкірної вени; прикладені пальці відчувають виражений поштовх.
Пальпаторно-перкусійна проба Шварца-Мак-Келиг-Хейердала. Положення хворого - вертикальне. Вказівним пальцем однієї руки роблять легкі поштовхи по великій підшкірній вені в ділянці овальної ямки, а пальці другої руки розміщують у ділянці розширених вен стегна або гомілки. "Передавання" поштовху в дистальному напрямку свідчить про недостатність клапанів основного стовбура великої підшкірної вени. Цю пробу можна використовуватись і при дослідженні малої підшкірної вени
301. Фактори ризику в патогенезі облiтеруючого атеросклерозу артерiй нижнiх кiнцiвок.
вік 40-50 р. і >; чоловіча стать; артер. гіпертензія; куріння; поруш. талерантності доглюкози, цукр. діабет; надлишкова маса тіла; гіподинамія; особливості особистості і поведінки (т.з. стресолвий тип); патологічно ( рівень в крові тригліцеридів, холестерину, атерогенних ліпопротеїнів; спадковість обтяжена по атеросклерозу; подагра; м'яка питна вода.ліпідограма
302. Покази до хiрургiчного лiкування гострого тромбофлебiту поверхневих вен нижнiх кiнцiвок.
При поширенні процесу на підшкірну вену стегна, (до межі нижньої і середньої третини),
Для попередження висхідного тромбозу показана термінова операція Троянова-Тренделенбурга (перевязка стегнової вени).
В даний час застосовують хірургічне лікування варикозно-розширених вен для попередження грізних ускладнень.
303. Хiрургiчнi методи попереджнення прогресування i розвитку атеросклерозу.
Ендартеректомія, рентгенендоваскулярна дилятація судин, лазерна ангіопластика, поперекова симпатектомія.
Ну а в судинному протезі атеросклероз не може розвинутися взагалі, тому для радикальної профілактики атеросклерозу необхідно замінити артеріальне русло на судинний протез, а також систематично проводити плазмафарез та інші гемосорбції, але тільки у тому випадку, якщо ви ще не догнали, що це був прикол!
304. Методи оперативного лiкування гострого тромбофлебiту поверхневих вен нижнiх кiнцiвок; послiдовнiсть виконання сафенектомiї.
Операцiя за Трояновим-Тренделенбургом Велику пiдшкiрну вену бiля її вiчка перев'язують i перерiзають. Попередньо таким же чином перев'язують i перерiзають у мiсцi їх впадiння у велику пiдшкiрну вену три вени: зовнiшню статеву, поверхневу надчеревну i поверхневу вену, що оточує клубову кiстку.
Операцiя Бебкокка). У дистальний кiнець великої пiдшкiрної вени вводять спецiальний зонд (венекстрактор), за допомогою якого шляхом тракцiї видаляють вену зверху вниз.
Операцiя за Наратом. Операцiю виконують як доповнення до операцiї Бебкокка при розсипному або змiшаному типовi варикозної хвороби. Оперативне втручання здiйснюють тунелюванням за ходом магiстральної вени мiж двома розрiзами шкiри.
Операцiя Коккета. Надфасцiальна перев'язка i перерiзання комунiкантних вен. Розрiз довжиною до 2-5 см проводять по медiальнозаднiй поверхнi нижньої третини гомiлки. Комунiкантнi вени в кiлькостi 3-5 i бiльше перев'язують та перерiзають над фасцiєю.
Операцiя Лiнтона - субфасцiальна перев'язка i перерiзання комунiкантних вен. Пiсля розрiзу шкiри i пiдшкiрної клiтковини розрiзають фасцiю, пiдфасцiально видiляють, перев'я
305. Класифiкацiя хронiчної iшемiї нижнiх кiнцiвок по А.В.Покровському.
Ступені ішемічного синдрому :
1 ступінь біль в нижніх кінцівках при ході на дистанцію більше 1000 м.
2 А ступінь переймиста кульгавість, біль в нижніх кінцівках при ході на дистанцію більше 200 м.
2 Б ступінь біль в нижніх кінцівках при ході на дистанцію менше 200 м.
3 ступінь поява болю менше чим через 25 пройдених метрів та в спокої.
4 ступінь виникнення виразково некротичних змін тканин.
306. Клiнiчна характеристика гострого тромбофлебiту глибоких вен нижнiх кiнцiвок. Методи консервативного лiкування.
Біль в литкових м'язах, набряк стопи, гомілки, синюжність, гіпертермія.
С-ми: Модеса - біль при здавлюванні гомілки в передньо-задньому напрямку;
Левенберга - біль при стисканні манжеткою сфігмоманометра;
Хоманса - біль в литкових м'язах при тильному згинанні стопи.
Методи консервативного лiкування.
Лiкування тромбозу будь-якої локалiзацiї й тяжкостi перебiгу починають iз консервативної терапiї. Засоби такого характеру терапiї можна подiлити на пасивнi й активнi. Лiжковий режим повинен тривати 7-8 дiб. Саме така тривалiсть часу необхiдна для фiксацiї тромбу до судинної стiнки i зменшення ризику утворення емболiв. Тому вiд 7 до 14 доби призначають активний лiжковий режим. Спочатку призначають антикоагулянтну терапiю, основним засобом якої треба вважати гепарин, фраксипарин. Гепарин застосовують пiдшкiрно або внутрiшньовенно по 5000-1000 од., (1,0-2,0 мл) через кожнi 4-6-8 годин протягом 7-21 днiв. За 2-3 доби до вiдмiни антикоагулянтiв прямої дiї призначають антикоагулянти непрямої дiї (пелентан, неодикумарин, синкумар та iншi). Дозу непрямих антикоагулянтiв пiдбирають iндивiдуально пiд контролем протромбiнового iндекса.
Для покращання реологiчних властивостей кровi використовують реополiглюкiн, полiглюкiн, реоглюман, а з метою активiзацiї мiкроциркуляцiї тканин - нiкотинову кислоту, трентал. Таким хворим доцiльно також призначати препарати протизапальної дiї (бутадiон, реопiрин, пiробутал, вобензим та iн.).
Активнi методи консервативного лiкування нацiленi на проведення фiбринолiтичної терапiї, що буває найефективнiшою в першi 4-5 днiв вiд початку захворювання. Iз цiєю метою застосовують пробну дозу стрептокiнази - 250000-750000 ОД, яку вводять протягом 20-30 хвилин i в наступнi 3-4 доби - по 100000 ОД/год - доза пiдтримки. Для попередження кровотечi внутрiшньовенно вводять 300 000 од. трасилолу. Як безпосереднього активатора плазмiногену ефективним може бути застосування урокiнази. Початкова й оптимальна її доза - 50000-100000 IО, пiдтримуюча - 40000 IО/год.
307. Покази та протипокази до хiрургiчного лiкування облiтеруючого атеросклерозу магiстральних артерiй нижнiх кiнцiвок.
Покази: при IIб-III ступенях, iнколи - IV ступенi iшемiї.
При комбiнацiї аорто-клубових (тип А1) i стегно-пiдколiнно-гомiлкових (тип В i С)- шунтування і протезування.
При iзольованих, сегментарних, обмежених оклюзiях аорти i бiфуркацiї загальних клубових та iнших магiстральних артерiй виконують ендартеректомiю (закрита, відкрита, еверсійним методом)
Ампутація- при гангрені.
Протипокази: для реконструктивних операцій - непрохідність дистальніших відділів артедії, гнійні захворювання в місці необхідного оперативного доступу, важкі захворювання серця, легенів, нирок, тотальний кальциноз артерій.
308. Функцiональнi проби для визначення стану клапанiв комунiкантних вен нижнiх кiнцiвок.
Проба Претта. У положенні хворого лежачи, після спорожнення варикозно розширених вен у верхній третині стегна накладають гумовий джгут, що стискає проксимальний відділ великої підшкірної вени. Після цього на кінцівку накладають еластичний бинт від пальців до джгута і хворого переводять у вертикальне положення. Еластичний бинт починають знімати по одному витку, починаючи зверху. При утворенні між джгутом і бинтом проміжку шириною 10 см знову накладають еластичний бинт, що обвиває кінцівку зверху вниз вслід за турами першого бинта, який поступово знімають. Напруженого сегмента варикозної вени між двома бинтами свідчить про те, що в цьому місці поверхнева вена сполучається з перфорантною веною з недостатністю клапанного апарату
2. Проба Шейніса. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положенні, після спорожнення поверхневих вен накладають три джгути: перший - на верхню третину стегна, другий - над коліном, третій - нижче колінного суглоба. Після цього його переводять у вертикальне положення. Заповнення вен між джгутами свідчить про наявність у цьому сегменті поверхневої вени, перфорантних вен із неспроможністю клапанного апарату. Для більш точного визначення локалізації недостатніх перфорант є потреба в неодноразовому переміщенні джгутів у відповідному напрямку.
Усі джгутові проби, на думку самих авторів, потребують неодноразового повторення і не завжди точні. Проводити їх не можна при набряках, вираженому дерматосклерозі, екземі, трофічних виразках, а також при вираженому ожирінні.
309. Методи хiрургiчного лiкування атеросклеротичних уражень артерiй нижнiх кiнцiвок.
- ендартеріоектомія (оклюзія менше 10 см) при ізольованих, сегментарних, обмежених оклюзiях аорти і біфуркації загальних клубових та інших магiстральних артерiй. Ендартеректомiю можна виконувати напіввідкритим, відкритим та еверсiйним методами. Її також можна виконати за допомогою ультразвукової та лазерної техніки. Незалежно від методу проведення, ендартеректомію закінчують боковою пластикою артеріальної стінки за допомогою автовенозної латки.
- протезування ( з допомогою v. saphena magna)
- надлобкове артеріо-стегно-стегнове або артеріо-пiдпахвинно-стегнове шунтування у хворих похилого й старечого віку при наявності тяжких супровідних захворювань
- до реконструктивних операцій відносять шунтування i протезування.
- інтимтромбектомія
- ампутація
310. Функцiональнi проби для визначення стану клапанiв глибоких вен нижнiх кiнцiвок.
Проба Мейо-Претта. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положенні, накладають гумовий джгут на верхню третину стегна. Після цього кінцівку, яку досліджують, туго бинтують еластичним бинтом від пальців стопні до верхньої третини стегна. Хворому пропонують походити впродовж 20-30 хв. Відсутність неприємних суб'єктивних відчуттів при ходьбі свідчить про задовідьну функцію глибокої венозної системи. Якщо після довготривалої ходьби з'являється сильний розпираючий біль у ділянці гомілки, це означає, що прохідність глибоких вен порушена.
Проба Мейо-Претта грунтується на суб'єктивних відчуттях хворого, тому результат її не завжди можна вважати достовірним.
Проба Дельбе-Пертеса. У вертикальному положенні хворого при максимально наповнених поверхневих венах на верхню третину стегна накладають гумовий джгут. Після цього хворий ходить впродовж 5-10 хв. При добрій прохідності глибоких вен, повноцінності їх клапанного апарату і спроможності клапанів перфорантних вен повне спорожнення поверхневих вен настає через 1 хв. Поверхневі вени швидко спорожнюються при добрій прохідності глибоких вен. Скид крові з глибоких вен у поверхневі не можливий, оскільки клапанний аппарат глибоких і перфорантних вен повноцінний.
Якщо наповнені поверхневі вени після 5-10 - хвилинної ходьби не спадуться або, навпаки, буде спостерігатись ще більш виражене напруження їх стінок, з'явиться розпираючий біль - це свідчить про непрохідність глибоких вен
311. Раннi пiсляоперацiйнi ускладнення при хiрургчному лiкуваннi атеросклеротичних уражень артерiй нижнiх кiнцiвок та методи їх попередження.
І. З боку операційної рани:
1. інфільтрат;
2. нагноєння: (асептика, антисептика, анибактеріальна терапія)
а) поверхневе;
б) глибоке;
3. лімфорея; (дотримання техніки операції)
4. кровотеча:
а) капілярна; (контроль системи гемостазу)
б) з великої судини внаслідок дефекту судинного шва або ерозивна. (правильне накладання шва)
II.З боку оперованої кінцівки:
1. субфасціальний постішемічний набряк; (правильно визначити терміни, покази і обєм операції)
2. тромботична реоклюзія артерії; (антикоагулянти, контроль системи гемостазу, правильна техніка операції)
3. гострий тромбоз магістральних вен; (антикоагулянти, контроль системи гемостазу, правильна техніка операції)
4. гангрена. (правильно визначити терміни, покази і обєм операції)
III. З боку життєво важливих органів:
1. міоглобінуричний нефроз ( міоренальний синдром); (правильно визначити терміни, покази і обєм операції, дезінтоксикаційна терапія, плазмафарез, гемосорбція (але це я сам придумав!))
2. Емболії різних артерій, в т.ч. неоперованої кінцівки і ТЕЛА.
IV.З боку алопротеза (шунта).
-інфікування
- кровотеча при неправильній підготовці протеза (шунта)
V. З боку операційного столу -
- подряпини операційного столу (не тисніть так сильно на скальпель)
- поломка механчних частин столу (не давайте студентам крутити коліщатка і натискати кнопочки, бо все поламають!)
- з боку операційного столу може втратити свідомість якась студентка і розбити собі голову
- деякі студенти ще до цього часу не зможуть зрозуміти, що це прикол і з них поприкалується екзаменаційна комісія.
312. Клiнiчна характеристика гострого тромбофлебiту поверхневих вен нижнiх кiнцiвок. Методи лiкування (хiрургiчнi, консервативнi).
- залежить від локалізації тромбозу, розповсюдженості тромботичного процесу, ступеня втягнення в запальний процес навколишніх тканин та наявності ускладнень.
- розвивається раптово, без видимої причини.
- передують: травма варикозно розширеної вени, інфекційне захворювання, тривалий ліжковий режим. - біль у ділянці тромбованих вен, поява ознак запалення, загальна слабість, озноб, підвищення температури тіла, порушення функції кінцівки.
-виявляють: гіперемію шкіри, набряк тканин по ходу тромбованої вени, незначний набряк і пастозність у ділянці гомілковоступеневого суглоба та ступні.
-пальпаторно по ходу тромбованої вени визначають болючий тяж різного ступеня щільності, місцеве підвищення температури, гіперстезію шкірних покривів та паравазально болючі щільні інфільтрати різних розмірів, наявність вогнищ флуктуації свідчить про гнійно-септичне розплавлення тромбів.
Лікування: операція Троянова-Тренделенбурга, перев'язкуа малої підшкірної вени в місці впадання її в підколінну, висічення конгломератів тромбованих вен до отримання кровообігу в ділянці перфорантних вен.
-при гнійно-септичних ускладненнях гострого тромбофлебіту поверхневих вен проводять розкриття і санацію гнійника.
313. Визначення та клiнiчна характеристика синдрому Лерiша.
Синдром Леріша - оклюзія термінального відділу черевної аорти або загальних зовнішніх клубових артерій (тип А1): переміжна кульгавість, болі в гомілці, стегні, сідницях, попереку, оніміння, блідість, болі навколо пупка, випадіння волосся, імпотенція, виразки, набряки, відсутність пульсації на стегновій артерії.
314. Етапи сафенектомii при варикозному розширеннi поверхневих вен нижнiх кiнцiвок.
Доступ до ВПВ за Черв’яковим. Вена виділяється з оточуючих тканин. Вена береться на турнікет, перетискається за 0,3 см від устя, проксимальна та дистальна кукси прошитi та перев"язанi (у випадку операції Бебкока - в дистальну куксу заводться зонд Бебкока). Додатковi гілочки, що впадають в устя лiгують, відсікають. З окремих розрізів в нижній третині стегна та на гомілці комунікантні вени перев’язують за Коккетом, венозні конгломерати видаляють за Наратом. Шви на шкіру. Ас. пов”язка.
315. Методи хiрургiчного лiкування синдрому Лерiша.
Накладання біфуркаційного шунта вважається операцією вибору, а також часто роблять біфуркаційни протез
Ендартеректомія по Дос-Сантос,накладання обхідного шунта по Кунлін, реконструкція після сегментарної резекції вставкою із синтетичного протеза.
316. Клiнiчна характеристика варикозної хвороби.
І ст компенсації - втомлюваність, важкість, повнокровність в ногах, незначне розширення п/ш вен.
ІІ ст субкомпенсації - втома, важкість в ногах, пастозність ніг, корчі гомілкових м'язів, розширення п/ш вен, недостатність клапанів.
ІІІ ст - декомпенсації + біль в ноагх, пігментація, індурація, трофічні виразки.
317. Ускладнення облiтеруючого атеросклерозу артерiй нижнiх кiнцiвок.
Виразки, некроз тканин, гангрена, хрон ішемія, емболія, тромбоз.
Попередження: призупинти атеросклероз, покращити розвиток колатералів, судиннорозширююча терапія, алпростан, гепарин, непрямі антикоагулянти, опаеративне лікування.
318. Клiнiчна характеристика пiслятромбофлебитичного синдрому.
клiнiчно проявляється розпираючим болем у нижнiх кiнцiвках, вираженими набряками та розширеннями пiдшкiрних вен, iндурацiя тканин, гiперпiгментацiя шкiрних покривiв, застiйний дерматит та рецидивнi, довго невигойнi виразки. Загальний стан пацiєнта при цьому залишається задовiльним
Внаслiдок перифлебiту весь судинно-нервовий пучок у зонах тромбозу глибоких вен замурований рубцевими тканинами Це й зумовлює розвиток набряку, який пiсля перебування хворого на ногах до кiнця дня буває рiзко вираженим. Після відпоч. с-ми можуть зменш..
Розширення пiдшкiрних вен є непостiйна ознака
виразки в нижнiй третинi гомiлки на її внутрiшнiй поверхнi. Шкiрнi покриви навколо виразок мають синюшне забарвлення або ж гiперпiгментованi. Пiдшкiрна клiтковина в данiй локалiзацiї ущiльнена. Виразки рiзноманiтних розмiрiв, що завжди утворюються на фонi набрякiв, загоюються повiльно й мають велику схильнiсть до рецидивiв. Iнколи вони циркулярно охоплюють нижню третину гомiлки.
Не дивлячись на те, що больовi вiдчуття в ураженiй кiнцiвцi є постiйними ознаками захворювання, їх iнтенсивнiсть майже завжди незначна. Найбiльш вираженим больовий синдром буває у фазi оклюзiї. У бiльшостi пацiєнтiв iз посттромбофлебiтним синдромом бiль виникає при фiзичному навантаженнi та в кiнцi дня.
Вiдчуття тяжкостi в ногах та розпирання зумовленi венозним застоєм, локалiзованим, насамперед, у дистальних вiддiлах ураженої кiнцiвки. Ступiнь вираження цих симптомiв завжди знаходиться в прямiй залежностi вiд ступеня декомпенсацiї венозного вiдтоку.
Стадії:
I стадiю характеризує набряк нiг без явищ гiперпiгментацiї шкiрних покривiв та iндурацiї пiдшкiрної клiтковини. У таких хворих можна спостерiгати цiаноз шкiрних покривiв. Пiсля перебування пацiєнтiв у лiжку протягом ночi набряк зменшується, проте зовсiм не зникає.
II стадiя - набряк зменшується, а пiсля перебування їх у лiжку протягом доби зникає зовсiм. Це треба пов'язувати з компенсаторним зростанням лiмфобiгу. Згодом може виникати наростаюча гiперпiгментацiя шкiрних покривiв та iндуративнi змiни пiдшкiрної клiтковини.
На III стадiї настає декомпенсацiя вiдливу лiмфи вiд кiнцiвки та трансформацiя венозного набряку в лiмфовенозний. При цьому розвиваються явища панцирного фiброзу, що циркулярно охоплює нижню третину гомiлки та стає перепоною для набряку цiєї дiлянки. У зв'язку з тим, залежно вiд протяжностi патологiчних змiн у глибоких венах, набряки в таких пацiєнтiв виникають на ступнях, середнiй чи верхнiй третинi гомiлки або й вище.
319. Методи обстеження артерiальної системи.
Огляд, пальпація, аускультація, проби: Ратшидова - хвоий лежить, ноги догори згинальані рухи 2 хв в гомілково-ступневому суглобі ч-з 10 секунд поблідніння пальців; Лаваскіна - натискання пальцем в симетричних ділянках обох ніг утворення білої плями зникає більше ч-з 4 сек ознака оклюзії;
Ібсена - співставлення температур і кольору шкіри:
- при звуженні артеріол і розширенні капілярів - ціаноз, холод
- розширення артеріол і розш капілярів теплі, гарячі
- розширення артеріол, спазм капілярів біла.
Спеціальні методи: осцилографія, сфігмографія, плетизмографія, реовазографія, фоноангіографія, ангіографія, аортографія, доплерографія.
320. Клiнiчна характеристика гострої форми синдрому Бадда-Хiарi.
властивий бурхливий перебiг.
- сильний бiль у животi, печiнка збiльшена, болюча.
- наростаючий асцит.
-розвиток i вираження симптомiв захворювання залежать вiд глибини ураження тромботичним процесом печiнкових вен i приєднання тромбозу нижньої порожнистої вени.
- супроводжується розвитком полiцитемiї, яка є вторинною й зумовлена з однiєї сторони концентрацiєю кровi, а з iншої - наслiдком збiльшеної продукцiї еритропоетину, що видiляється регенеруючою печiнкою.
При езофагогастроскопiї виявляють варикозно розширенi вени стравоходу i кардiального вiддiлу шлунка.
В окремих хворих можна спостерiгати гострий перебiг синдрому Бадда-Кiарi, що звичайно має поганий прогноз i часто закiнчується летально. Портальна гiпертензiя в цих хворих, як правило, розвивається рано i має чiтко виражений характер, iнодi сягаючи максимальних цифр (390-400 мм вод. ст.). Кровотечi, що виникають на цьому фонi, носять тяжкий профузний характер.
321. Спецiальнi методи обстеження артерiальної системи.
осцилографія, сфігмографія, плетизмографія, реовазографія, фоноангіографія, ангіографія, аортографія, доплерографія, МРТ-ангіографія, дуплексне ангіосканування.
322. Клiнiчна характеристика хронiчної форми синдрому Бадда-Хiарi.
При цьому хворi вiдчувають сильний бiль у животi, печiнка збiльшена, болюча. Часто спостерiгають наростаючий асцит. Як показує досвiд, розвиток i вираження симптомiв захворювання залежать вiд глибини ураження тромботичним процесом печiнкових вен i приєднання тромбозу нижньої порожнистої вени.
Захворювання супроводжується також розвитком полiцитемiї, яка, на думку бiльшостi клiнiцистiв, є вторинною й зумовлена з однiєї сторони концентрацiєю кровi, а з iншої - наслiдком збiльшеної продукцiї еритропоетину, що видiляється регенеруючою печiнкою.
При езофагогастроскопiї виявляють варикозно розширенi вени стравоходу i кардiального вiддiлу шлунка.
323. Показання та послiдовнiсть виконання черезшкiрної катетеризацiї аорти i магiстральних артерiй по Сельдiнгеру.
1.Укладка хворого
2. Обробка шкіри і знеболення місця пункції.
3. Власне пункція судини голкою - отримання струменю крові
4. Через просвіт голки в судину вводиться гнучкий металевий катетер- провідник довжиною 20-25см. Провівши його на 4-5 см. і утримуючи його на 0,5-1см. від канюлі голки, голка виймається із судини. На провідник одягається пластмасовий катетер і по провіднику вводиться в просвіт судини. Піся введення катетера провідник виймають, а катетер закріплюють лейкопластирем на шкірі.
5. Каттетер через перехідну канюлю зєднують з пристоєм для інфузії.
324. Лiкування синдрому Педжета-Шреттера.
Виникає внаслідк здавлення підключичної вени за рахунок:
- ротації і відведення руки назовні
- гіпертрофії підключичних м'язів
- травми, інф процеси
Клініка: Біль в плечовому поясі, набряк. синюжність, венозний малюнок на кінцівках, парестезії, Ї м'язевої.
Лікування: в гострій стадії - профілактика продовження тромбозу, > набряку, ліквідація ангоспазму.
Оперативно - після стихання гострих явищ підключичне або аксилярне яремне аутовенозне шунтування v. saphena magna.
325. Покази та методи консервативного лiкування облiтеруючого атеросклерозу артерiй нижнiх кiнцiвок.
Покази: - ішемія І і ІІа ст
Методи:
- знеболюючі
- ліквідації ангіоспазму (папаверин, платифілін, галiдор), ганглiоблокатори (бензогексонiй, пентамiн, димеколiн), спазмолiтичних препаратів, що діють на холiнергiчнi системи (мiдокал, андекалiн, депоподутин, дипрофен).
- стимуляцію розвитку колатерального кровообігу за допомогою спеціальних вправ, масажу або фiзпроцедур.
- покращання мікроциркуляції забезпечується шляхом призначення препаратів, що розширюють судини і посилюють тро-фіку тканин (нікотинова кислота, ксантинол, тиклiд, вазопростан, трентал, солкосерил, сермiон, цинаризин, реополiглюкiн).
- нормалізація нейротрофiчних і обмінних процесів (вітаміни груп В, С, Е, гормонотерапія, тестостерону пропiонат, амбосекс).
- засоби, що впливають на атерогенез: препарати, що знижують всмоктування холестерину (холестерамiн); що гальмують синтез холестерино-лiпiдних комплексів (мiсклерон, клофiбран); які прискорюють виведення лiпiдiв з організму (арохiден). Можливе застосування інструментальних методів зниження вмісту холестерину та лiпiдiв у плазмі крові (гемо-, лiмфосорбцiя, плазмоферез).
- препарати, що змінюють реологічні властивості кровi: антиагреганти (курантил, аспірин, реополiглюкiн); непрямі антикоагулянти (фенiлiн, омефiн, пелентан) та прямі антикоагулянти (гепарин).
Фiзiотерапевтичне i санаторно-курортне лікування (баротерапія, гіпербарична оксигенація, лазеротерапія, магнітотерапія, струми Бернара, родонові ванни, дієтотерапія тощо) у цьому плані треба розглядати як активно діючі засоби.
- дієта № 10.
326. Послiдовнiсть виконання операцiї сафенектомiя при варикознiй хворобi нижнiх кiнцiвок.
Див 314
327. Етiологiя, патогенез облiтеруючого ендартерiїту нижнiх кiнцiвок.
У віці 20-40 років. Спочатку - мігруючий флебіт поверхневих вен з бол.чим ущільненням 1-3 см з гіперемією шкіри. парестезії, ціаноз, чутливість до холоду.
Об'єктивно: ішемічні, джистрофічні зміни тканин, дистальних відділів кінцівок. Ослаблення і відсутність пульсації периферійних артерій.
Ангіографія: нерівність контурів, Ї діаметру, при тромбозі - колатералі.
328. Методи консервативного лiкування (мiсцевi, загальнi) гострого тромбофлебiту поверхневих вен нижнiх кiнцiвок.
Показання до лiкування флебосклерозуючими засобами: компенсована стадiя варикозної хвороби при розсипному типовi розвитку розширених вен; залишення пiсля операцiї поодиноких невеликих венозних магiстралей i вузлiв; при протипоказаннях до операцiї сафенектомiї.
Протипоказаннями до застосування флебосклерозуючої терапiї є декомпенсована варикозна хвороба, декомпенсованi захворювання серця, легень, нирок, гострi iнфекцiйнi та гнiйнi захворювання, гострий тромбофлебiт глибоких i пiдшкiрних вен, вагiтнiсть, бронхiальна астма, старечий вiк, ожирiння III ступеня.
Методика склерозуючої терапiї:
Варикозно розширену вену перетискають у дистальному й проксимальному її кiнцях. Пiсля пункцiї вени та вiдсмоктування з неї кровi в просвiт вводять склерозуючу речовину (варикозан, тромбовар, тощо.). Стискуючу пов'язку залишають протягом 2-3 дiб.
329. Консервативнi методи лiкування облiтеруючого ендартерiїту нижнiх кiнцiвок.
- знеболюючі
- судинорозширюючі (папаверин, платифілін)
- антиагреганти (аспірин, трентал)
- антикоагулянти непрямої дії (синкумар)
- ангіопротектори (солкосерил, віт Е)
- протизапальні
-десенсибілізуючі.
- гормональні препарати.
- віт Р, С
- алое
330. Покази та методи хiрургiчного лiкування гострого тромбофлебiту поверхневих вен нижнiх кiнцiвок.
Абсолютнi показання: 1) гострий прогресуючий тромбофлебiт стегна; 2) гострий прогресуючий тромбофлебiт малої пiдшкiрної вени, верхньої третини гомiлки; 3) гострий мiгруючий тромбофлебiт стегна; 4) гострий поверхневий тромбофлебiт при неефективностi консервативного лiкування. Вiдноснi показання: 1) гострий обмежений тромбофлебiт гомiлки i нижньої третини стег
на; 2) хвороба Мондора.
Сафенектомія.
Першочерговим завданням є попередження вiдриву венозного тромбу й емболiї легеневої артерiї. З огляду на це, бiльшiсть хiрургiв операцiю виконують у такiй послiдовностi. Найперше видiляють до мiсця впадiння у стегнову велику пiдшкiрну вену, пiсля чого її беруть на турнiкети, перев'язують i перерiзають колатералi, що в неї впадають. Наступним завданням повинно бути видалення тромбу (якщо вiн досягає стегнової вени). Це краще зробити через поперечний розрiз у великiй пiдшкiрнiй венi на вiдстанi 1,0 см вiд мiсця її впадiння в стегнову. При наявностi флотуючого тромбу або загрозi його вiдриву, стегнову вену беруть на турнiкет або в момент видалення тромбу перетискають пальцем. При цьому для вимивання залишкiв тромботичних мас доцiльно добиватися ретроградного кровобiгу на висотi проби Вальсальва. Пiсля видалення тромбу велику пiдшкiрну вену перев'язують бiля мiсця її впадiння i залишають куксу 0,5-0,7 см. Тромбовану вену видаляють тунельним методом
331. Методи хiрургiчного лiкування облiтеруючого ендартерiїту нижнiх кiнцiвок.
1) поперекова симпатектомія - видалення 1-3 гангліїв (лівостороння, L1-L3)
2) операція Леріша - на стегновій артерії видалення 3-5 см адвентиції, щоб перервати інервації
3) епінефректомія
4) При прогресуванні захворювання, виникненні та розвитку гангрени проводять ампутацію або екзартикуляцію кінцівки.
332. Клiнiка гострого тромбозу нижнього сегменту нижньої порожнистої вени, методи лiкування.
І нижнього сегменту: набряк нижче пупка, синюжність, біль в попереку, напруження м'язів черевної стінки.
ІІ середнього сегменту (ниркові вени) - біль в низу живота, набряк кінцівок і тулуба, нефротичний с-м.
ІІІ верхнього сегменту (печінкові вени) - болі в животі, гепатомегалія, жовтяниця, асцит, кровотечі, блювота з домішками крові.
333. Диференцiальна дiагностика облiтеруючого атеросклерозу i облiтеруючого ендартерiїту артерiй нижнiх кiнцiвок.
- Атеросклероз - старше 40 років, в анамнезі - атеросклероз, ГХ, ЦД; першими уражаються магістальні судини; систолічний шум на магістральних судинах; частіше уражаються н/кінцівки, аортоартеріограма: нерівний сегмент.
- до 40 років, в анамнезі - переохолодження, інфекції, уражаються периферійні судини, нема систолічного шуму на магістральних судинах, верхні і ниж кінцівки уражаються однаково; аортоартеріограма - рівномірне звуження просвіту.
334. Покази та протипокази до хiрургiчного лiкування варикозного розширення поверхневих вен нижнiх кiнцiвок.
при: 1) декомпенсацiї варикозної хвороби з недостатнiстю клапанiв пiдшкiрних, комунiкантних i глибоких вен; 2) варикознiй хворобi, ускладненiй гострим тромбофлебiтом пiдшкiрних вен, кровотечею, трофiчними виразками.
Протипоказаннями до хiрургiчного лiкування можуть служити непрохiднiсть глибоких вен, декомпенсованi вади серця, захворювання печiнки та нирок iз значним порушенням функцiї, ожирiння III ступеня. До вiдносних протипоказань вiдносять дерматити, екземи тощо.
335. Реабiлiтацiя хворих, що перенесли реконструктивнi операцii на аортi i магiстральних артерiях з приводу облiтеруючого атеросклерозу.
До 4 міс - лікарняний. Потім - інвалідність ІІ гр. Якщо ампутовано 2 ноги І гр. В перші 3 міс 1 раз/міс обстеження згортальної с-ми крові. Потім - 1 раз/6 міс - обстеження стаціонарне. Кожен день трентал, аспірин.
336. Антикоагулянти, фiбринолiтичнi i тромболiтичнi препарати, їх дозування i особливостi застосування.
Антикоагулянти.
- Прямі: гепарин - під контролем часу згортання (8-12 хв) по 10 тис ОД кожні 4 год. Добова доза - 80 тис, протягом 2 тижнів. клексан, фраксипарин, далтепарин,
- Непрямі: декумарин по 0.1г, 0.3/добу. Неодикумарин - 1 доба 0.3 3 рази/добу, 2 доба Ї до 0.2-0.1. Фенілін 1 доба 0.04-0.05 3-4 рази/добу, 2 доба 0.03-0.05 3 рази/добу. Омефін - 1 доба 0.05 3 рази/добу, 2 доба 0.05 2 рази/добу, 3-4 доба - 0.01. під контролем протромбінового індексу. Варфарин - під контролем МНІ (міжнародного нормалізованого індексу)
Тромболітичні
- Фібринолізин 60-80 тис ОД з гепарином (10 тис ОД гепарину на 20 тис фібринолізину), реополіглюкін - 400 мл.
- Стрептаза - спочатку 100-250 тис ОД, потім 750 тис ОД/500мл фізр-ну, до 2 млн/добу.
- Урокіназа - 200тис - 2.7 млн ОД/добу.
- Трипсин 0.005 в 20 мл фізр-ну в/м.
337. Покази та протипокази до аортографiї. Сучаснi методи аортоартерiографiї.
Покази: для розпізнаваня аномалій розвитку і патології аорти і її магістральних судин (в першу чергу атеросклерозу і оклюзійних уражень), а також для діагностики ряду захворювань органів грудної і черевної порожнини.
Протипокази: ідіосинкразія до йодистих препаратів, різко виражена серцево-судинна недостатність, гострі і прогресуючі захворювання печінки, нирок, туберкульоз легень.
Використовують такі контрастні речовини: гіпак, урокон, верографін, урографін, ультравіст, омніпак.
Аортографію здійснюють одним із трьо способів: 1) катетеризація аорти ч/з периферичну артерію; 2) пряма пункція аорти на різних рівнях; 3) пункцією міжпередсердної перетинки.
Сучасні методи - з використанням режиму цифрової субтракції (цифрового відфільтровування зображення фону і кісткових структур для чіткого контрастного зображення судин) та системи руху стола вслід за рухом контрасту по судинах - Bolus Chase "Болюс-Чейз"
338. Клiнiка гострого тромбозу верхнього сегменту нижньої порожнистої вени, методи лiкування.
Тромбоз печiнкового сегмента. Ця патологiя вiдрiзняється вiд синдрому Бадда-Хiарi тим, що при останньому тромбоз виникає власне в печiнкових венах. Проте багато авторiв, не бачачи суттєвої рiзницi в клiнiчному перебiгу цих захворювань, обидва види тромбозу трактують як синдром Бадда-Хiарi.
При тромбозi печiнкового сегмента нижньої порожнистої вени, як i при iзольованому тромбозi печiнкових вен, спостерiгають симптоматику надпечiнкової портальної гiпертензiї. Основними симптомами в таких випадках є збiльшена печiнка, жовтяниця, асцит, венозний малюнок передньої черевної стiнки у виглядi "голови медузи".
При езофагогастроскопiї у хворих виявляють варикозно розширенi вени стравоходу i кардiї, що нерiдко служать джерелом профузних кровотеч.
Лiкування тромбозу будь-якої локалiзацiї й тяжкостi перебiгу починають iз консервативної терапiї. Засоби такого характеру терапiї можна подiлити на пасивнi й активнi. Лiжковий режим повинен тривати 7-8 дiб. Саме така тривалiсть часу необхiдна для фiксацiї тромбу до судинної стiнки i зменшення ризику утворення емболiв. Тому вiд 7 до 14 доби призначають активний лiжковий режим. Спочатку призначають антикоагулянтну терапiю, основним засобом якої треба вважати гепарин, фраксипарин. Гепарин застосовують пiдшкiрно або внутрiшньовенно по 5000-1000 од., (1,0-2,0 мл) через кожнi 4-6-8 годин протягом 7-21 днiв. За 2-3 доби до вiдмiни антикоагулянтiв прямої дiї призначають антикоагулянти непрямої дiї (пелентан, неодикумарин, синкумар та iншi). Дозу непрямих антикоагулянтiв пiдбирають iндивiдуально пiд контролем протромбiнового iндекса.
Для покращання реологiчних властивостей кровi використовують реополiглюкiн, полiглюкiн, реоглюман, а з метою активiзацiї мiкроциркуляцiї тканин - нiкотинову кислоту, трентал. Таким хворим доцiльно також призначати препарати протизапальної дiї (бутадiон, реопiрин, пiробутал, вобензим та iн.).
Активнi методи консервативного лiкування нацiленi на проведення фiбринолiтичної терапiї, що буває найефективнiшою в першi 4-5 днiв вiд початку захворювання. Iз цiєю метою застосовують пробну дозу стрептокiнази - 250000-750000 ОД, яку вводять протягом 20-30 хвилин i в наступнi 3-4 доби - по 100000 ОД/год - доза пiдтримки. Для попередження кровотечi внутрiшньовенно вводять 300 000 од. трасилолу. Як безпосереднього активатора плазмiногену ефективним може бути застосування урокiнази. Початкова й оптимальна її доза - 50000-100000 IО, пiдтримуюча - 40000 IО/год.
Проведення тромболiтичної терапiї вважають недоцiльним пiсля лапаротомiї протягом 21 доби, судинних операцiй - 6 тижнiв, пологiв - 7 днiв. Певнi заперечення в цьому планi викликають виразкова хвороба шлунка i дванадцятипалої кишки, портальна гiпертензiя, гострий панкреатит, септичний ендокардит, бронхоектатична хвороба, активний туберкульоз легень.
Розрiзняють радикальнi та палiативнi оперативнi втручання. Радикальне хiрургiчне лiкування грунтується на видаленнi тромбiв катетером Фогартi з нижньої порожнистої i клубової вен. Оперативне втручання здiйснюють через позаочеревинний або абдомiнальний доступ. Для попередження емболiї вище тромбу проводять балонний катетер, яким тимчасово перекривають нижню порожнисту вену.
Палiативнi операцiї включають ряд методик: вiд перев'язки нижньої порожнистої вени, прошивання за допомогою зшиваючого апарату, накладання спецiальних клiпсiв i створення лiгатурних сiток до iмплантацiї спецiальних фiльтрiв, що попереджують макроемболiю.
339. Ускладнення аорто-артерiографiї та методи їх попередження.
Ускладненнями можуть бути: поранення стінок судин. кровотеча, гематома тощо; Емболічні ускладнення; септичні ускладнення; розвитак печінкової, ниркової, серцевої недостатності. Алергічні реакції на контрастну речовину. Тромбоз. А ще можна виколоти шприцом око...
Попередження - дотримання правил проведення аортоартеріографії.
340. Клiнiка гострого тромбозу середнього сегменту нижньоi порожнистої вени, методи лiкування.
Тромбоз ниркового сегмента. Ця локалiзацiя тромбозу нижньої порожнистої вени перебiгає надзвичайно тяжко i без хiрургiчного втручання найчастiше закiнчується летально. Клiнiчними симптомами в таких хворих виступають iнтенсивний бiль у попереку, олiгурiя, анурiя, блювота. У сечi спостерiгають мiкрогематурiю та протеїнурiю. Наростають ознаки ниркової недостатностi. Вмiст сечовини, креатинiну й калiю в плазмi кровi зростає. Через 2-3 днi розвивається уремiя з летальним кiнцем. Лише в окремих випадках явища уремiї можуть зменшуватися, анурiя переходить у полiурiю i хворий видужує.
Лiкування тромбозу будь-якої локалiзацiї й тяжкостi перебiгу починають iз консервативної терапiї. Засоби такого характеру терапiї можна подiлити на пасивнi й активнi. Лiжковий режим повинен тривати 7-8 дiб. Саме така тривалiсть часу необхiдна для фiксацiї тромбу до судинної стiнки i зменшення ризику утворення емболiв. Тому вiд 7 до 14 доби призначають активний лiжковий режим. Спочатку призначають антикоагулянтну терапiю, основним засобом якої треба вважати гепарин, фраксипарин. Гепарин застосовують пiдшкiрно або внутрiшньовенно по 5000-1000 од., (1,0-2,0 мл) через кожнi 4-6-8 годин протягом 7-21 днiв. За 2-3 доби до вiдмiни антикоагулянтiв прямої дiї призначають антикоагулянти непрямої дiї (пелентан, неодикумарин, синкумар та iншi). Дозу непрямих антикоагулянтiв пiдбирають iндивiдуально пiд контролем протромбiнового iндекса.
Для покращання реологiчних властивостей кровi використовують реополiглюкiн, полiглюкiн, реоглюман, а з метою активiзацiї мiкроциркуляцiї тканин - нiкотинову кислоту, трентал. Таким хворим доцiльно також призначати препарати протизапальної дiї (бутадiон, реопiрин, пiробутал, вобензим та iн.).
Активнi методи консервативного лiкування нацiленi на проведення фiбринолiтичної терапiї, що буває найефективнiшою в першi 4-5 днiв вiд початку захворювання. Iз цiєю метою застосовують пробну дозу стрептокiнази - 250000-750000 ОД, яку вводять протягом 20-30 хвилин i в наступнi 3-4 доби - по 100000 ОД/год - доза пiдтримки. Для попередження кровотечi внутрiшньовенно вводять 300 000 од. трасилолу. Як безпосереднього активатора плазмiногену ефективним може бути застосування урокiнази. Початкова й оптимальна її доза - 50000-100000 IО, пiдтримуюча - 40000 IО/год.
Проведення тромболiтичної терапiї вважають недоцiльним пiсля лапаротомiї протягом 21 доби, судинних операцiй - 6 тижнiв, пологiв - 7 днiв. Певнi заперечення в цьому планi викликають виразкова хвороба шлунка i дванадцятипалої кишки, портальна гiпертензiя, гострий панкреатит, септичний ендокардит, бронхоектатична хвороба, активний туберкульоз легень.
Розрiзняють радикальнi та палiативнi оперативнi втручання. Радикальне хiрургiчне лiкування грунтується на видаленнi тромбiв катетером Фогартi з нижньої порожнистої i клубової вен. Оперативне втручання здiйснюють через позаочеревинний або абдомiнальний доступ. Для попередження емболiї вище тромбу проводять балонний катетер, яким тимчасово перекривають нижню порожнисту вену.
Палiативнi операцiї включають ряд методик: вiд перев'язки нижньої порожнистої вени, прошивання за допомогою зшиваючого апарату, накладання спецiальних клiпсiв i створення лiгатурних сiток до iмплантацiї спецiальних фiльтрiв, що попереджують макроемболiю.
341. Методи зниження концентрацii холестерину, лiпопротеiдiв в сироватцi кровi (фармакологiчнi, iнструментальнi).
засоби, що впливають на атерогенез:
- препарати, що знижують всмоктування холестерину (холестерамiн);
- що гальмують синтез холестерино-лiпiдних комплексів (мiсклерон, клофiбран);
- які прискорюють виведення лiпiдiв з організму (арохiден).
інструментальні- гемо-, лiмфосорбцiя, плазмоферез
342. Клiнiчна характеристика гострого тромбофлебiту глибоких вен гомiлки, методи консервативного лiкування.
Див. пит. № 306.
343. Причини та особливостi клiнiки емболii магiстральних артерiй.
Причини
1) захв серця - інфоркт міокарда, вади серця, бакендокардит, ревматизм, міксоми
2) атеросклероз аорти
3) аневризма аорти
Клініка
1) парестезії, оніміння, похолодання, біль
2) блідість, мраморність, що переходить в синюжність набряк тканин
3) відсутність пульсу вище місця емболії
4) нерухомість кінцівки.
Початок раптовий, с-ми швидко наростають.
Стадії:
І ст - функціоанльна: блідість, мраморнність, похолодання, оніміння
ІІ ст - гіпоксія (12-24 год): синюжність, набряк
ІІІ ст - гангрена (більше 24 год).
344. Причини та повторнi операцii при рецидивах варикозного розширення вен (поверхневих) нижнiх кiнцiвок.
залишення пiд час операцiї магiстрального стовбура великої або малої пiдшкiрної вени, невидалення приток великої пiдшкiрної вени в овальнiй ямцi й вiчку, нероз'єднання системи поверхневих i глибоких вен у нижнiй третинi гомiлки. Пiсля встановлення клiнiчними i лабораторними методами дiагнозу рецидиву варикозного розширення та уточнення його причини проводять оперативне лiкування
345. Причини та умови розвитку гострого тромбозу магiстральних артерiй.
При гострих тромбозах передумови збiльшення колатерального кровообiгу в переважнiй бiльшостi випадкiв формуються в процесi прогресування основного захворювання (облiтеруючий атеросклероз, артерiїт тощо). Цьому також сприяє збiльшення притоку артерiальної кровi проксимальнiше вiд рiвня оклюзiї.
Причини внутрiшньосудинного тромбоутворення- тріада Вірхова: пошкодження судинної стiнки, змiна складу кровi та порушення кровобiгу. В 90 % випадкiв причиною артерiальних тромбозiв є атеросклероз
346. Методи обстеження венозноi системи нижнiх кiнцiвок.
Пальпація
Проведення функцiональних проб для визначення стану клапанної системи поверхневих, глибоких i комунiкантних вен.
Доплеросонографiя.
Флебографiя.
Флеботонометрiя
Комп'ютерна томографiя.
Термографія
347. Класифiкацiя гостроi iшемii тканин при гострому тромбозi i емболii магiстральних артерiй по В.С.Савельеву.
IН (iшемiя напруги)-Вiдсутнiсть ознак iшемiї у станi спокою (поява їх тiлькипри навантаженнi)
I А - Вiдчуття онiмiння, похолодання, парестезiї
I Б - Бiль
II А - Парез
II Б - Плегiя
III А - Субфасцiальний набряк м'язiв
III Б - Парцiальна контрактура
III В - Тотальна контрактура
348. Показання та методи виконання флебографii.
Покази: тромборфлебіт і посттромбофлебітичні зміни вен, тромбоемболії, порушення прохідності великих венозних колекторів, поранення вен, ускладнення варикозного розширення вен, внутрішні кровотечі з вен, стан після операції на венах, порушення венозного кровообігу, аномалії та вадирозвитку вен.
Протипокази: важкий загальний стан хворого, гострі лихоманкові стани, важкі форми серцевої, ниркової, печінкової недостатності, непереносимість рентгеноконтрастних речовин.
Методики:
- пряма, непряма, вісцеральна, черезорганна катетеризаційна, черезкісткоа (вн. кісткова).
349. Клiнiчна характеристика емболii магiстральних артерiй.
Основне захворювання - Ревматичнi та склеротичнi ураження серця, миготлива аритмiя
Початок - Гострий
Бiль - Дуже iнтенсивний
Iшемiя - Рiзко виражена
Шкiрна чутливiсть - Анестезiя
Моторнi функцiї - iшемiчний паралiч
Шкiрна температура - Рiзко знижена
Забарвлення шкiри - Блiда, майже бiла або мармурова
Набряк кiнцiвки - Рiдко, пiсля першої допомоги й лише на гомiлцi
Ангiографiя - Чiткий рiвень обриву контрасту
Колатералi - Вiдсутнi
350. Причини рецидиву варикозного розширення вен нижнiх кiнцiвок пiсля сафенектомii, методи їх попередження.
Серед причин такого рецидиву треба вiдзначити залишення пiд час операцiї магiстрального стовбура великої або малої пiдшкiрної вени, невидалення приток великої пiдшкiрної вени в овальнiй ямцi й вiчку, нероз'єднання системи поверхневих i глибоких вен у нижнiй третинi гомiлки. Пiсля встановлення клiнiчними i лабораторними методами дiагнозу рецидиву варикозного розширення та уточнення його причини проводять оперативне лiкування.
351. Клiнiчна картина гострого тромбозу магiстральних артерiй.
Основне захворювання - Атеросклероз, травма, злоякiснi утвори
Початок- Пiдгострий
Бiль - Помiрний
Iшемiя - Помiрно виражена
Шкiрна чутливiсть - Знижена, але збережена
Моторнi функцiї - Зниження м'язової сили
Шкiрна температура- Знижена помiрно
Забарвлення шкiри - Блiда
Набряк кiнцiвки - Немає
Ангiографiя - Контури судини нерiвнi, лiнiя обриву неправильна
Колатералi - Велика кiлькiсть
352. Умовно-реконструктивнi (декомпресiйнi) операцii при синдромi хронiчноi абдомiнальноi iшемii.
Серединна лiгаментотомiя - розрiзання серпоподiбної зв'язки, що здавлює черевний стовбур.
Круротомiя - перерiзання однiєї або обох нiжок дiафрагми, що здiйснюють тиск на цей же стовбур.
Десоляризацiя - декомпресiя черевного стовбура шляхом видалення елементiв сонячного сплетiння i рубцевої тканини, що утворилась внаслiдок запальних процесiв.
355. Диференцiальна дiагностика емболii i гострого тромбозу магiстральних артерiй.
Дiагностична ознака Емболiя Гострий тромбоз
Основне захворювання Ревматичнi та склеротичнi ураження серця, миготлива аритмiя Атеросклероз, травма, злоякiснi утвори
Початок Гострий Пiдгострий
Бiль Дуже iнтенсивний Помiрний
iшемiя Рiзко виражена Помiрно виражена
Шкiрна чутливiсть Анестезiя Знижена, але збережена
Моторнi функцiї iшемiчний паралiз Зниження м'язової сили
Шкiрна температура Рiзко знижена Знижена помiрно
Забарвлення шкiри Блiда, майже бiла або мармурова Блiда
Набряк кiнцiвки Рiдко, пiсля першої допомоги й лише на гомiлцi Немає
Ангiографiя Чiткий рiвень обриву контрасту Контури судини нерiвнi, лiнiя обриву неправильна
Колатералi Вiдсутнi Велика кiлькiсть
356. Етiологiя,патогенез варикозноi хвороби.
Ф-ри: спадковість, гормонально-ендокринні зрушення, вагiтність, пiдвищенння внутрiшньочеревного тиску.
При вродженiй або набутiй слабкостi м'язово-еластичних структур венозної стiнки i клапанного апарату формується патологiчне коло венозного кровообiгу: з пiдшкiрних вен гомiлки кров надходить у глибокi, пiдiймається до вiчка пiдшкiрних вен, де її частина знову переходить у пiдшкiрнi магiстралi i в результатi недостатностi клапанного апарату скидається вниз. Цей механiзм призводить до пiдвищення тиску у венах i їх варикозного розширення.
357. Клiнiчна характеристика синдрому Педжета-Шреттера.
Це тромбоз пахвової i пiдключичної вен внаслідок стискання пiдключичної вени анатомiчними структурами (реберно-пiдключичний промiжок) руки в станi її вiдведення при фiзичному навантаженню.
Клiнiка розвивається швидко. Виникає прогресуючий набряк верхньої кiнцiвки (частiше правої), наростаючий бiль i цiаноз шкiрних покривiв. Набряк звичайно розпочинається з китицi й, поширюючись вверх, досягає шиї. Вени кiнцiвки при цьому переповненi, напруженi. У пахвовiй ямцi пальпують щiльний тяж, який i є тромбованою веною. Бiль у гострiй стадiї захворювання буває iнтенсивним, iнодi жорстоким.
Цiаноз шкiри проявляється в першу добу захворювання. Шкiра плеча, порiвняно iз здоровою кiнцiвкою, теплiша. Гострий перiод звичайно триває 2-3 тижнi. Поступово бiль i набряк кiнцiвки зменшуються. Розвиваються колатералi, що в дiлянцi плеча i передньої грудної стiнки мають вигляд густої венозної сiтки. Пiд час флебографiї виявляють оклюзiю пiдключичної вени з густою сiткою колатералей.
358. Антикоагулянти, фiбринолiтики, тромболiтики, дозування та особливостi iх призначення. (повторюється)
див 336
359. Етiологiя,патогенез синдрому Педжета-Шреттера.
Див 357
360. Клiнiчна характеристика стадiй облiтеруючого атеросклерозу артерiй нижнiх кiнцiвок.
Гiстогенетично видiляють такi стадiї:
1) долiпiдну;
2) лiпоїдозу;
3) лiпосклерозу;
4) атероматозу;
5) виразкування;
6) атерокальцинозу
Клінічні прояви, як правило зявляються прчинаючи з 3 ст, досягаючи максимуму в 5-6 (ускладнення - тромбози, тромбоемболії, гангрени, інфаркти іт. д.) Залежно від локалізації ураження різні стадії проявляються різною клінікою.
Класифiкацiя
1-й ступiнь - повна компенсацiя (мерзлякуватiсть, втома, парестезiї);
2-й ступiнь - недостатнiсть кровообiгу при функцiональному навантаженнi (основний симптом - перемiжна кульгавiсть);
3-й ступiнь - артерiальна недостатнiсть кiнцiвки в станi спокою (основний симптом - постiйний або нiчний бiль);
4-й ступiнь - значно виражена деструкцiя тканин дистальних вiддiлiв кiнцiвки (виразки, некроз, гангрена).
361. Клiнiчна характеристика здухвинно-стегнового венозного тромбозу,методи лiкування.
Тромбоз клубово-стегнових вен (бiла флегмазiя). Дана патологiя зустрiчається в 10 % випадкiв тромбозiв нижнiх кiнцiвок. Проте при мiгруючому тромбофлебiтi вона може мати початком як тромбоз вен стегна i таза, так i розвиватися внаслiдок переходу процесу з великої пiдшкiрної вени на глибокi. Можливе також поширення тромбування вверх iз вен гомiлки.
Для клiнiки гострого iлеофеморального тромбозу, насамперед, притаманним є бiль розпираючого характеру, раптовий набряк усiєї ноги. Останнiй буває бiльш вираженим у хворих внаслiдок поширення тромбозу з вiчка великої пiдшкiрної вени. Це пояснюють нестачею часу для розвитку колатералей, що частково забезпечують вiдтiк венозної кровi. У випадках висхiдного тромбозу набряк кiнцiвки виникає спочатку в дiлянцi щиколоток, а вже пiзнiше поширюється на всю її поверхню, шкiрнi покриви блiдi.
Стадiя компенсацiї (продромальна стадiя). "Бiдну" симптоматику цiєї стадiї пояснюють особливо тим, що такий тромбоз завжди має пристiнковий характер. Основними ознаками цiєї стадiї треба вважати пiдвищення температури тiла та появу болю. Гiпертермiю при данiй патологiї викликає не мiкробний фактор, а всмоктування через пошкоджений ендотелiй продуктiв розпаду тромбу. Бiль у таких хворих виникає в попереково-крижовiй дiлянцi, нижнiх вiддiлах живота чи в нозi на сторонi ураження. Бiль тупого, ниючого характеру. Нерiдко больовий синдром може мати мiсце при вiдсутностi будь-яких ознак порушення гемодинамiки кiнцiвки, що, ясна рiч, служить причиною дiагностичних помилок.
Стадiя декомпенсацiї (стадiя виражених клiнiчних проявiв). У хворих спостерiгають класичну трiаду симптомiв: бiль, набряк i змiна забарвлення кiнцiвки.
Бiль частiше носить дифузний характер i охоплює пахову дiлянку, стегно (передньомедiальну поверхню) i гомiлковий м'яз. Бiль, що iнодi з'являється ще в продромальнiй стадiї, з переходом у стадiю явних клiнiчних проявiв може ставати iнтенсивнiшим i змiнювати свою локалiзацiю. При рухах кiнцiвки в окремих випадках нерiдко виникає рiзкий спонтанний бiль.
Набряки кiнцiвки можна вважати характерним симптомом iлеофеморального тромбозу. Послiдовнiсть їх появи в рiзних вiддiлах кiнцiвки завжди залежить вiд шляхiв його поширення. Так, при низхiдному тромбозi, що перекриває стегновi вени, набряк виникає одночасно в дiлянцi стегна й гомiлки. Вiн швидко прогресує i максимальних об'ємiв досягає приблизно через добу. Висхiдний тромбоз супроводиться бiльш повiльним наростанням набряку, що спочатку виникає на гомiлцi, а далi переходить на стегно. Максимальної величини такий набряк досягає через 2-3 доби. В окремих випадках може починатися з пахової дiлянки, стегна чи нижньої половини живота. Це, перш за все, пов'язано з первинним ураженням пахового лiмфатичного колектора.
Змiна забарвлення шкiри. У хворих iз цiєю патологiєю, як правило, спостерiгають синюшнiсть шкiрних покривiв, що носить дифузний характер, проте нерiдко має мiсце цiаноз плямистого характеру
362. Методи контролю за згортальною системою кровi, їх характеристика.
. Набір методів для виявлення прихованих коагулопатій:
1) к-сть тромбоцитів;
2) час кровотечі;
3) активований часрекальцифікації; тромбоеластограма;
4) активований частковий тромбопластиновий час;
5) протромбіновий час; протромбіновий індекс;
6) концентрація фібриногену вплазмі крові;
7) фібринолітична активність;
8) фактор ХІІІ;
9) розчинні комплекси фібринмономерів;
10) комплекс антитромбіну ІІІ;
ІІ. Комплекс методів для диф. діагностики геморагічних діатезів:
1) к-сть тромбоцитів;
2) час кровотечі;
3) активований часрекальцифікації; тромбоеластограма;
4) активований частковий тромбопластиновий час;
5) протромбіновий час; протромбіновий індекс;
6) концентрація фібриногену вплазмі крові;
7) фібринолітична активність;
8) фактор ХІІІ;
Відхилення в тестах 1-3 характерні для порушення тромбоцитарної ланки гемостазу. Якщо кількість тромбоцитів не змінена, а час кровотечі і активований часрекальцифікації подовжені, то досліджують адгезію тромбоцитів до скляних кульок і агрегацію трмбоцитів при стимуляції АДФ, колагеном, ристоміцином.
Подовження часу в тестах 3-5 при нормальній кількості фібриногену характерно для порушення в плазменній ланці гемостазу і вимагає проведення корекційно-інгібіторних проб на протромбіновий час.
ІІІ. Набір методів для діагностики ДВЗ-синдрому:
1) кількість тромбоцитів;
2) активований часрекальцифікації;
3) активований частковий тромбопластиновий час;
4) протромбіновий індекс;
5) фібриноген;
6) фібринолітична активність;
7) тромбіновий час;
8) тромбіновий час із протаміном сульфату;
9) розчинні комплекси фібрринмономерів;
10) продукти деградації фібрину.
діагностично важлива динаміка зміни кількості тромбоцитів, фібриногену, рівня фібринолітичної активності ікількості розчинних комплексів фібринмономерів, продуктів деградації фібрину.
363. Особливостi хiрургiчноi тактики при емболii та гострому тромбозi магiстральних артерiй.
Абсолютні протипоказання: агональний стан хворого, тотальна iшемiчна контрактура кiнцiвки (гостра iшемiя III В ступеня), вкрай тяжкий стан хворого при легких ступенях iшемiї (гостра iшемiя I А-I Б ступенiв).
Вiдносних протипоказання:треба зарахувати стан хворих iз гострим iнфарктом мiокарда чи iнсультом, пухлинами, що не пiдлягають операцiї, та з легкою iшемiєю без ознак прогресування.
У всiх iнших випадках -екстрена апірація. Терміни: при емболiях є до 6 годин вiд початку захворювання, а при гострих тромбозах - 12-24 години.
При емболіях - емболектомія, зокрема катетером Фогарті.
Особливiсть оперативного втручання у хворих iз гострим тромбозом полягає в тому, що одночасно з тромбектомiєю необхiдно лiквiдувати також i причину захворювання, тобто виконати реконструкцiю артерiй.
364. Диференцiальна дiагностика синдрому хронiчноi абдомiнальної iшемiї iз варикозною хворобою шлунка i 12-ти палої кишки. (все- таки судинний хірург виразкову хворобу називає варикозною, хто його знає, може це і правильно)
Для абдомiнального iшемiчного синдрому характерна трiада симптомiв: 1) бiль у животi; 2) порушення моторно-евакуаторної, секреторної та всмоктувальної функцiй шлунково-кишкового тракту; 3) прогресуюча втрата ваги.
Остаточний дiагноз формулюють на пiдставi селективної целiако- i мезентерiкографiї або аортографiї в боковiй проекцiї. Цiнну iнформацiю при цьому можуть дати також сонографiя i допплеродiагностика вiсцеральних артерiй.
А виразкову хворобу знають всі медики а деякі навіть нею успішно хворіють.
Варикозна хвороба шлунка і ДПК в літературі не описана на відміну від виразкової.
365. Ускладнення емболii та гострого тромбозу магiстральних артерiй, методи їх попередження.
Гангрена, парези, паралічі, ішемічні контрактури, набряк мязів,
Хронiчна артерiальна недостатнiсть
Попередження - адекватне і вчасне лікування,
366. Показання та методи консервативного лiкування облiтеруючого атеросклерозу артерiй нижнiх кiнцiвок.
При I-II ступенях хронiчної iшемiї, а також у хворих iз високим ризиком розвитку ускладнень i атеросклеротичним ураженням артерiальної системи нижнiх кiнцiвок, що не пiдлягають оперативному лiкуванню.
Лiквiдацiї ангiоспазму досягають застосуванням судиннорозширювальних препаратiв (папаверин, платифiлiн, галiдор), ганглiоблокуючих засобiв (бензогексонiй, пентамiн, димеколiн), спазмолiтичних препаратiв, що дiють на холiнергiчнi системи (мiдокал, андекалiн, депоподутин, дипрофен).
Стимуляцiю розвитку колатерального кровообiгу здiйснюють за допомогою спецiальних вправ, масажу або фiзпроцедур.
Покращання мiкроциркуляцiї забезпечується шляхом призначення препаратiв, що розширюють судини i посилюють трофiку тканин (нiкотинова кислота, ксантинол, тиклiд, вазопростан, трентал, солкосерил, сермiон, цинаризин, реополiглюкiн).
Крiм того, доцiльними можуть бути препарати, спрямованi на нормалiзацiю нейротрофiчних i обмiнних процесiв (вiтамiни груп В, С, Е, гормонотерапiя, тестостерону пропiонат, амбосекс).
Використовують також засоби, що впливають на атерогенез: препарати, що знижують всмоктування холестерину (холестерамiн); що гальмують синтез холестерино-лiпiдних комплексiв (мiсклерон, клофiбран); якi прискорюють виведення лiпiдiв з органiзму (арохiден). Можливе застосування iнструментальних методiв зниження вмiсту холестерину та лiпiдiв у плазмi кровi (гемо-, лiмфосорбцiя, плазмафорез).
Вiдповiдно позитивний вплив мають i препарати, що змiнюють реологiчнi властивостi кровi: антиагреганти (курантил, аспiрин, реополiглюкiн); непрямi антикоагулянти (фенiлiн, омефiн, пелентан) та прямi антикоагулянти (гепарин).
Фiзiотерапевтичне i санаторно-курортне лiкування (баротерапiя, гiпербарична оксигенацiя, лазеротерапiя, магнiтотерапiя, струми Бернара, родоновi ванни, дiєтотерапiя тощо) у цьому планi треба розглядати як активно дiючi засоби.
367. Клiнiчна характеристика стадiй синдрому хронiчноi абдомiнальноi iшемii.
1. Стадiя компенсацiї:
а) безсимптомний перебiг;
б) мiкросимптоматика - iшемiя при функцiональному перевантаженнi органiв травлення.
2. Стадiя субкомпенсацiї - iшемiя при функцiональному навантаженнi органiв травлення.
3. Стадiя декомпенсацiї - iшемiя при функцiональному спокої органiв травлення.
4. Стадiя виразково-некротичних змiн в органах травлення.
368. Хiрургiчнi методи лiкування пiслятромбофлебітичного синдрому в стадii реканалiзацii.
Операцiї, спрямованi на створення штучних клапанiв.
Операцiя Бронзеу-Руссо. На 1 см дистальнiше вiд мiсця впадiння великої пiдшкiрної вени у стегнову, на останню накладають лiгатуру й перерiзають. Пiд утвореним таким чином слiпим мiшком формують Y-подiбний шов шовковою ниткою, пересiкаючи просвiт стегнової вени. Цим швом стегнову вену штикоподiбно згинають. При цьому утворюєтьс |
|
|
|
|
новые сообщения |
Re: Біль у мязах ока Допоможіть будьласка
=> Admin
напевне, треба піти до офтальмолога
|
Біль у мязах ока Допоможіть будьласка
=> рома1111
Доброго дня шановні Лікарі Проблема така.Нещьодвно перехворів коровою краснухою і через 2 дня після ...
|
Гепатит?
=> anatolii1979
Добрый день у меня резко ухудшилось здоровье (внутри черепное довление 5лет ) (боль в пояснице лет ...
|
Re: Курси ALS в Кракові 22-24 жовтня 2010 р
=> Manka-obligacia
расшифровать - то можно.. а вот объяснить.. как участник этих курсов, хочу попытаться.. ...
|
Re: ВОССТАНОВЛЕНИЕ ПЛЕЧЕВОГО И ЛУЧЕВОГО НЕРВОВ
=> IraVl
И снова здравствуйте, сегодня были на консультации у травматолога, по результатам снимков пластина о...
|
Re: Чувствительные зубы
=> Arishka
ой, у меня тоже такая проблемка, думаю, будет полезно рассказать, что я узнала: во-первых, "жес...
|
Re: КАРДИОЛОГИЯ
=> Arishka
ну а какие вы обследования проходили? я вот знаю, что сейчас как-то совмещают мониторинг на аппарате...
|
Re: Планируем беременность
=> Arishka
ой) а кто слышал, что можно будет по капле крови определять пол будущего ребенка на ранних сроках?) ...
|
Re: допоможіть встановити діагноз
=> Admin
діагноз невідомий. треба пройти деякі додаткові обстеження, в першу чергу ЕКГ.
|
Re: Скажите, пожалуйста, как такое можно назвать?
=> Admin
очень хорошо действует освещение данного факта центральными СМИ, особенно на телевидении + контрольн...
|
|
|
|
